«Той, що віддав своє серце дітям»

(інформаційно-просвітницька година до 100-річчя від дня народження Василя Сухомлинського)

Цілі: познайомити учнів з біографією та творами В.О. Сухомлинського; на прикладі життя та творчості видатного педагога та письменника виховувати в учнів одвічні цінності людини: доброту, людяність, справедливість, милосердя, любов до життя, Батьківщини.

 

Обладнання: книжкова виставка «Учитель, який випередив свій час»; проектор для перегляду слайдів та уривків з фільму про видатного педагога, портрет В.Сухомлинського, композиція з калини.

На фоні мелодії.

 

Бібліотекар: «Що було найголовнішим в моєму житті? Без вагань відповідаю: любов до дітей».

Дорогі учні, ці слова, які я взяла епіграфом до нашої сьогоднішньої зустрічі з вами належать Василю Олександровичу Сухомлинському, видатному педагогу, Вчителю з великої літери, який все своє життя віддав школі і дітям.

Нелегким був життєвий і творчий шлях Василя Олександровича.

Народився він 28 вересня 1918 року в селі Василівка  Онуфріївського району Кіровоградської області в незаможній селянській родині. Батько його столярував, мати працювала в колгоспі, а вечорами, займаючись рукоділлям любила розповідати дітям казки (в сім’ї крім Василька було ще троє дітей, сестра і двоє братів). Василько ріс слухняним, допитливим хлопчиком. Дуже любив свого діда Омеляна, який мав свою бібліотеку, багато йому читав і заохочував до читання. На все  життя запам’ятав він дідові слова «Хто дітей любить, той добрий чоловік».

Василь навчався спочатку у Василівській семирічці, де був одним з найкращих учнів і вже тоді мріях стати вчителем.

Далі було навчання в Кременчуцькому педінституті та через хворобу, коли взимку багато кілометрів пішки добирався додому і мало не замерз, був змушений полишити навчання.

Виходила, виборола його у хвороби любляча ненька.

Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою працю вчителя, викладаючи українську мову та літературу у Василівській і Зибнівській семирічках, згодом переводиться до Полтавського педагогічного інституту на заочне відділення і паралельно працює вчителем.

У липні 1941-го року молодого вчителя мобілізували на фронт. Був важко поранений, лікарі наполягали на ампутації руки. Руку врятували, але після кількох операцій, ліва рука стала на декілька сантиметрів коротшою.

У січні 1942-го року Сухомлинський зазнає другого важкого поранення, уламок снаряда в його грудях залишився на все життя. Його лікують в евакуації у далекій Урмуртії, визнають небоєздатним і залишають вчителювати у місцевому селі Ува.

У ті дні він довідався страшну звістку про смерть дружини і маленького сина в окупації від рук гестапівців. Важко було пережити це.

Він поринає в роботу, у 1943 році очолює школу в Уфі – столиці Урмуртії. По війні Василь Олександрович повертається на батьківщину з Ганною Девлятовою, з якою познайомився в Урмуртії і яка стала його дружиною.

Час був  голодний, сиділи на кукурудзі, не бачили ні хліба, ні молока. Але було натхнення – жити і працювати.

З 1948р. – директор Павлиської середньої школи (працював на цій посаді до останніх днів свого життя). За 23 роки створив школу без сліз і макаренківського марширування, школу з людським обличчям. «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні», писав В.Сухомлинський. Він був переконаним, що метою школи є не просто дати освіту, «вбити їй знання і знеособити, а виховати в неї почуття власної гідності, зберегти в душі бажання вчитися далі й любити цей світ».

32 роки Василь Сухомлинський вів щоденник, в якому записував свої спостереження за поведінкою учнів, індивідуальними особливостями, умовами життя. Невдовзі з’явились його праці «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа», «Жива вода криниці», «Народження громадянина».

Прожив Василь Олександрович коротке життя – всього 52 роки (1918-1970рр.). Жив недовго, але зробив усе-таки чимало. Написав 48 книжок, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Твори В.Сухомлинського видано 59-а мовами народів світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників.

Книга «Серце віддаю дітям», яка є основною педагогічною працею Сухомлинського перекладена на 30 мов і витримала 54 видання. На основі праці Сухомлинського педагоги США, Європи, Японії писали свої методики викладання.

Бібліотека: Дорогі учні, а зараз я запрошую вас переглянути фільм про видатного педагога, який невтомно працював, творив добро, страждав, боровся за долі  своїх вихованців і ніколи не зупинився в своїх творчих пошуках.

Перегляд фільму.

Бібліотекар: Діти я надіюсь, що сьогоднішня наша зустріч залишила слід у серці кожного з вас. Ви тільки починаєте своє самостійне життя. То нехай твори В.О. Сухомлинського стануть для вас дороговказом; навчать вас людяності, доброти у всіх її проявах, відвернуть від байдужості і ненависті, навчать любити життя, людей, які живуть поряд з вами, свою Вітчизну.

 
На даний момент 10 гостей на сайті