Корисні посилання







Вхід на сайт



Забули свій пароль? / Зареєструватися

Опитування

Чи подобається Вам навчатись у Володимир-Волинському ВПУ
 
Духовна стежка «Святогірський Зимнівський монастир»

9 липня відбулась екскурсія в Зимненьский святогорський монастир, що належить до найдавніших на Україні.


  За легендою, його заснував князь Володимир, який недалеко від міста Володимира. В селі Зимне, звів в паліндромному 1001 році князівську резиденцію з храмами: на горі – в ім‘я Успіня богоматері, а біля підніжжя гори – на честь Трійці.
Як свідчить церковно-історичний опис 1828 року, яке зберігається в монастирі, на місці древньої Успенської церкви князь Федір Михайлович Чарторийський в 1495 році збудував великий Свято-Успенський собор. А поруч з цим храмом збереглася кам‘яна будівля з 7 келіями, яку називають „Терем святого Володимира”.
З точки зору оборони, монастир розташовано в дуже вдалому місці. Він збудований на мисі, який круто обривається з двох боків до заплави р. Луг. У плані має форму неправильного чотирикутника, в кутах якого розташовані квадратні і одна кругла вежі. В південній стіні містяться також квадратна в‘їздна вежа-дзвіниця і кругла вежа. Прості призматичні об‘єми веж опоясані поребриком, який проходить над карнизом. Покриття веж монастиря шатрові. Зверху стіни мають сліди брустверу зі стрільницями.
До складу комплексу входять Успенська церква (1495 – 1550), оборонні стіни з чотирма кутовими вежами та п‘ятьма брамами, трапезна з церквою, школа та господарські будівлі. На північному плато розташована невелика за розмірами Троїцька церква (1465 – 75). Поряд з нею – вхід до печерз підземною Варлаамською церквою.
Перша документальна згадка про монастир належить до 1458 року, саме тоді споруджено кам‘яні будинки та оборонні стіни з вежами. У 17 ст. поставлена широка аркова брама.
Значні роботи по реконструкції монастиря проведені наприкінці ХІХ ст. (реставрація 1899 року за проектом архітектора М. Козлова). Тоді були збудовані школа, підземна церква, перебудована Успенська церква та дзвіниця.
Неподалік від Свято-Троїцької церкви знаходиться вхід до печер, які проходять під Успенським собором і нагадують Києво-Печерські. На їх стінах збереглися написи, які вказують на місця давніх поховань.
Головною святинею монастиря вважають Зимненську ікону богоматері. Вона була подарована начебто самим князем Володимиром. Саме цією іконою благословляв Константинопольський патріарх шлюб великого князя з грецькою царицею Анною.
В Зимненському монастирі проживали перші володимиро-волинські єпископи, Стефан і Амфілохій. Ігуменом тут був святий Нифонт, пізніше – архієпископ Новгородський і продовжувач легендарного літопису Нестора Літописця.
В 1682 році монастир переходить в руки уніатів. Знову православні отримали це місце в 1839 році. З цього часу тут засновано жіночий монастир.
Через 55 років, 11 липня 1894 року, в пам‘ять про передачу монастиря православній громаді Володимиро-Волинська міська дума подарувала Зимненському монастирю ікону святої княгині Ольги.
Під час Другої Світової пам‘ятка була сильно пошкоджена (1943). З 1975 року в монастирі провадяться реставраційні роботи.
В 60-х рр.. ХХ століття монастир закрили. Аж в 1990 р. життя монастирю відновилося.
Наскільки мені відомо, до зимненського монастиря від Володимира-Волинського ходять маршрутки, а журнал „Ліза” й взагалі радить прогулятися туди від міста пішки, аби побачити оборонні стіни, дзвін вагою понад 700 кг, акуратне подвір‘я монастиря тощо.
О. В. Лесик в книзі „Замки та монастирі України” подає датою побудови комплексу 15 століття.

Територія монастиря займає майже 15 гектарів, у тому числі орної землі — 10 гектарів. Черниці вирощують тепличну городину, багато видів овочів. Таким чином вони задовольняють не лише власні потреби, а й допомагають нужденним, пенсіонерам, багатодітним сім’ям. При обителі виховуються діти з неблагополучних сімей, в монастирі періодично функціонує благодійний табір для оздоровлення дітей-сиріт.

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На даний момент 33 гостей на сайті