Єдиної офіційної дати у свята немає, кожна країна обирає свій день.

Свято День бабусі з`явився завдяки ініціативі Квіткового Бюро Голландії, яке запропонувало вітати в цей день дідусів і бабусь, радувати їх і дарувати букети квітів або красиві кімнатні рослини.

Будь-яка бабуся дуже зрадіє, побачивши своїх онуків з квітами.

Це свято допомагає різним поколінням ставитися один до одного з теплотою і розумінням, усвідомлювати, що вони улюблені і потрібні своїм близьким.

Добре, що придумали такий привід, щоб сказати бабусі красиві слова, оцінивши її ніжні турботливі руки і добре серце.

У Польщі цьому святу відведено два дні – 21 січня святкується День бабусь, а 22 січня – День дідусів.

У ці дні за традицією онуки дарують бабусям і дідусям квіти та подарунки, а бабусі печуть для онуків солодкі пироги.

У Франції День бабусь – національне свято, відзначається він в першу неділю березня.

У цей день багато туристичні фірми влаштовують для бабусь з онуками безкоштовні туристичні поїздки по країні, в ресторанах складається спеціальне святкове меню, а у всіх магазинах – і у великих, і в маленьких – створюються відділи для бабусь, де тільки вони можуть купити товари зі знижкою .

У 2005 році до святкування приєдналася й Італія.

Там День бабусь і дідусів відзначається в першу неділю жовтня.

Цей день був обраний не випадково – у католицькому календарі він присвячений ангелів-охоронців, а адже часто в сучасних сім’ях роль ангела-хранителя виконують саме бабусі й дідусі.

У Туреччині в 2008 році 8 лютого був оголошений Міжнародним днем бабусь і дідусів.

У Канаді і в Америці точної дати для свята немає, він відзначається в наступну, за Днем праці, неділю вересня. Подарунки у цей день обов’язкові, онуки проводять з бабусями і дідусями весь день.

У Канаді існує традиція в будь-яку погоду влаштовувати в цей день загальносімейне барбекю у дворі будинку.

Більшість бабусь і дідусів кажуть, що «онуків люблять більше, ніж власних дітей».

Адже онуки дозволяють відчувати себе молодшими, радіти життю і знову грати в «батьків».

Дорогі БАБУСІ і ДІДУСІ!

Вітаємо Вас зі святом!

Бажаємо щастя, здоров'я і сили,

Щоб довгі літа плечей не схилили,

Щоб спокій і мир панували на світі,

Щоб радість знайшли Ви в онуках і дітях!

Хай доля дарує Вам щирі хвилини -

У дружньому колі і в колі родини!

А все це почалося з мультиків...

Сучасні технології дозволяють зараз кваліфікованим аніматорам витворяти на наших блакитних екранах таке, про що в далекому 1892-му році навіть і не мріяли, і навіть (майже напевно) це ще не могло б наснитися в самому казковому сні.

Отже, у французькому місті Парижі, 28-го жовтня 1892-го року, якийсь ентузіаст, чарівник, популяризатор науки і художник, винахідник і невимовний романтик Еміль Рейно провів демонстрацію дивного для його сучасників видовища - «оптичного театру».

Місце демонстрації було вибрано ним дуже символічно - це був «Кабінет фантастики» в залі музею Гревен.

Демонстрація носила назву в дусі глибокої народної французької вуличної культури - «пантоміма що світиться», де нехитрі мальовані картинки скоювали такі ж нехитрі, але абсолютно дивовижні рухи.

Звичайно ж публіка була в захваті.

Зараз-то ми розуміємо, чому.

А кому не подобаються мультики?

А якщо комусь і не подобаються, то це буде лукавство, адже всі ми колись були дітьми і всі любили ті чи інші казки, особливо ті, які можна було побачити на екранах в кіно і телевізорі.

З тих давніх пір анімація зазнала безліч революційних змін, а майбутнє обіцяє ще і ще.

До 110-ти річчя цієї, колись новаційної демонстрації, в 2002-му році, паризьке відділення «Міжнародної Асоціації анімаційного кіно», на знак вдячності та поваги до цього аніматора-першопроходця запропонувало заснувати нове міжнародне щорічне свято - «Міжнародний день анімації», в який аніматорами практично переважної більшості країн проводяться символічні прем’єрні покази самих різноманітних анімаційних фільмів з розряду «The best».

Вдячна публіка цілий рік з нетерпінням очікує цієї дивовижної події.

Значення та внесок анімаційного кіно в розвиток і життя нашого суспільства не можна недооцінювати, адже анімація надає яскраву можливість виражати практично неосяжну, чуттєву й емоційну сутність як внутрішнього, так і оточуючого нас світу, робить істотний інформаційний вплив.

Зі святом анімації і приємного перегляду Вам!

Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі.

Є суд історії.

Вже майже досконально вивчені всі масштаби цієї згубної війни.

Її причини, її наслідки.

Перемога...

Це була перемога зі сльозами на очах.

Це були сльози радості і одночасно сльози горя.

Це не можна описати простими словами.

Складні формулювання так само не підійдуть.

Не можна висловити те, що відчували наші батьки і діди, матері і бабусі, на очах яких відбувався весь жах однієї з найкривавіших воєн на нашій планеті.

Не можна висловити, але ми і не маємо права забути те, що розповідали нам свідки, які так чи інакше брали участь в цьому.

Інакше це може повторитися.

І ми говоримо: «Ні хто не забутий!», «Ні що не забуто!».

Будемо пам’ятати і навчимо своїх нащадків!

З метою закріпити й увіковічити історичну пам’ять написано і пишуться маса книг, документальна і художня література.

Відзнято безліч відеоматеріалу.

Все це доступно, лише ідуть з життя справжні свідки тих давніх подій, які назавжди змінили світ.

Ми не будемо забувати їх свідчень!

У нашому календарі є чимало дат, які нагадують нам про ті далекі роки.

Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну.

День визволення України від фашистських загарбників відзначається 28-го жовтня.

Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

До кінця війни залишалося ще пів року.

Будемо пам’ятати!

День визволення України від фашистських загарбників був вписаний тоді до національного календаря сучасної України.

Це відобразилося в Указі Президента незалежної України № 836 від 20-го жовтня 2009-го року.

Будемо пам’ятати і не забувати!

У цей День вшануймо увсіх, хто забезпечив це звільнення!

Добра пам’ять про Вас завжди буде жити в наших серцях.

З Днем визволення України!