Контактна інформації

Телефон для довідок:
/03342/ 2-32-08
/03342/ 2-35-27

e-mail: vol.vpu@gmail.com
Наша адреса:
м. Володимир-Волинський
вул.. Данила Галицького 10

Корисні посилання







Сторінка практичного психолога
Психологічні рекомендації мультимедійного супроводу на уроках

Особливості сприйняття візуальної інформації

Досягнення психології сприйняття людиною різних видів інформації дозволяє сформулювати ряд загальних рекомендацій, які слід враховувати під час візуалізації інформації на екрані:

  • Інформація на екрані повинна бути структурована;
  • Візуальна інформація повинна періодично мінятися на аудіоінформацію;
  • Темп роботи повинен варіюватися;
  • Періодично повинні варіюватися яскравість кольорів / гучність звуку;
  • Зміст навчального матеріалу, що візуалізується, не повинен бути дуже простим або дуже складним / відповідати віковим особливостям.

Організація зорового поля слайду

При розробці формату кадру на екрані і його побудові доцільно враховувати, що існують сенс і відношення між об’єктами, які визначають організацію зорового поля. Компонувати об’єкти рекомендується:

  • З урахуванням властивостей продовження, оскільки, чим більше елементи в зоровому полі знаходяться в місцях, відповідних продовженню закономірної послідовності (функціонують як частини знайомих контурів), тим з більшою ймовірністю вони організовуються в цілісні образи;
  • Так, щоб вони утворювали замкнуті ланцюги, оскільки чим більше зорового поля утворюють замкнуті ланцюги, тим з більшою готовністю вони організовуватимуться в окремі образи;
  • З урахуванням особливості виділення предмету і фону при виборі форми об’єктів, розмірів букв і цифр, насиченості кольору, розташування тексту і т. п.;
  • Не перенавантажуючи візуальну інформацію деталями, яскравими і контрастними кольорами;
  • Виділяти навчальний матеріал, призначений для запам’ятовування кольором, підкресленням, розміром шрифту і т. п.

Колір

Об’єкти зображені різними кольорами і на різному фоні, по-різному сприймаються людиною. Якщо яскравість кольору об’єктів і яскравість фону значно

 
25 СПОСОБІВ НАВЧИТИ «НЕПРАВИЛЬНУ» ДИТИНУ

Проблемні, «неправильні» або «нестандартні» … Саме про дітей, яких  характеризують цими епітетами, ми й поговоримо сьогодні. Цікаво, хто вигадав поняття стандарту щодо дитини? Напевно той, кому було просто ліньки розібратися в психології  дитячої особистості. Пропонуємо вашій увазі стислу характеристику найпоширеніших категорій дітей, робота з якими, як правило, викликає труднощі в багатьох учителів, та окремі способи навчання і виховання таких «особливих» учнів.

Діти із «хворобливою» реакцією та діти із підвищеною емоційною збудливістю

Ця дитина можезаплакати у відповідь на зауваження, а може грубо відповісти на нього чи з викликом поводитися на уроках та вдома. Вияв емоцій дітей цієї групи часто носить аномальний характер і виражається явною агресією, подеколи навіть у стані афекту.

  1. Кожен учитель повинен засвоїти просте правило – немає поганих дітей, є погана поведінка. Тому, даючи оцінку поведінці, учинкові дитини, ні в якому випадку не робіть акцент на особистості дитини. Не слід говорити: « Ти негідник!»

-  Скеруйте увагу на конкретну дію.

  1. У жодному випадку не проводьте порівняння між дітьми. Кожна дитина – неповторна особистість, у кожної свій темперамент, свій щабель розвитку. Порівнювати дитину можна тільки ж з нею самою, беручи до уваги її ж дії. Наприклад: «Сьогодні ти вивчив  урок набагато краще, ніж минулого разу».
  2. Підкреслюйте дії дитини похваливши її.
 
ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ З АКЦЕНТАУЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ Й РОБОТА З ТАКИМИ УЧНЯМИ НА УРОЦІ

Гіпертемічний тип

Діти з таким типом акцентуації завжди в гарному настрої. Якщо трапляються вибухи гніву й роздратування, то вони швидко минають, піднесений настрій супроводжується бажанням діяти та спілкуватися, завдяки чому вони легко сходяться з людьми, стають лідерами. Прагнуть усього нового, завдяки чому виявляють енергійність, ініціативу, творче мислення. Однак, з іншого боку, надмірна діяльність може вилитися в розкиданість інтересів, відсутність цілеспрямованості, що призводить до того, що часто такі учні не доводять розпочату справу до кінця. Підвищена товариськість може привести до недостатньої  розбірливої в контактах. Виражене прагнення до самостійності.

Цінують волю, тому можуть протестувати проти спроб дорослих втручань в їхнє життя. Протест найчастіше виражається в навмисних порушеннях правил, у втечі з дому. Як правило, погано переносять будь-який режим і дисципліну.

 
Як відноситися до обдарованої дитини?

Поради вчителю:    

1.   Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні  успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2.  Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей – звичайно, неприпустима.

4.  Учителеві необхідно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторяються.

 
Зміцнення взаємин «батьки-діти»

Поради батькам

  •  Встановіть правила щодо аспектів діяльності, які можна регулювати, і виконувати. Порушення правил чи спроба їх обійти, деморалізують дитину з огляду на її нестійку психіку, тому уникайте домовленостей, яких важко дотримуватись.
  •  Дайте підлітку можливість брати участь в обговоренні проблем сім`ї, визначайте за ним право голосу під час прийняття рішень.
  •  Ставтеся до дитини, як до особистості, а не до втілення своїх сподівань. Ви можете радити чи підтримувати, але не повинні керувати її життям.
  •  Намагайтеся сприймати життя очима дитини. Спілкування у підлітковому віці є для дитини спонтанним самовираженням. Розумійте, відчувайте, цікавтеся нею. Вища прихильність надихає дитину, сприяє розвитку позитивної самооцінки.
  •  Вмійте вислухати дитину, не намагайтеся одразу розв’язати її проблему. Можливо, вона прагне просто висловити свої думки, порадитися, краще зрозуміти себе.
  •  Прислухайтеся до думки підлітка. Перехідний період – це вік внутрішнього сум’яття, ступінь якого залежить від вашого визнання та сприйняття почуттів дитини.
  •  Рахуйтеся з проблемою підлітка відмовчуванням протягом певного часу чи залишитися на самоті.
  •  Демонструйте свою підтримку. Це сприяє формуванню почуття впевненості.
  •  Обережно використовуйте порівняння. Цінуйте зроблене кимось, але не порівнюйте дитину з іншими.
  • Тримайте напоготові кілька надихаючих фраз «Мені сподобалось, як ти це зробив!», «У тебе завжди багато ідей».
  •  Робіть позитивні коментарі, уникаючи заперечних речень.
  •  Зробіть дім якомога зручнішим, стабільнішим. Встановіть демок4ратичні правила співжиття в сім`ї.
  •  Не звинувачуйте підлітка у бажанні вирости, особливо у потребі відокремитись в сім`ї.
  •  Майте почуття гумору. Цей віконний період вашої дитини мине.
  •  Наскільки великим буде бажання розв’язати конфлікт «батьки – діти», настільки результативними будуть ваші дії.
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 8 з 12
На даний момент 22 гостей на сайті