Контактна інформації

Телефон для довідок:
/03342/ 2-32-08
/03342/ 2-35-27

e-mail: vol.vpu@gmail.com
Наша адреса:
м. Володимир-Волинський
вул.. Данила Галицького 10

Корисні посилання







Сторінка практичного психолога
25 СПОСОБІВ НАВЧИТИ «НЕПРАВИЛЬНУ» ДИТИНУ

Проблемні, «неправильні» або «нестандартні» … Саме про дітей, яких  характеризують цими епітетами, ми й поговоримо сьогодні. Цікаво, хто вигадав поняття стандарту щодо дитини? Напевно той, кому було просто ліньки розібратися в психології  дитячої особистості. Пропонуємо вашій увазі стислу характеристику найпоширеніших категорій дітей, робота з якими, як правило, викликає труднощі в багатьох учителів, та окремі способи навчання і виховання таких «особливих» учнів.

Діти із «хворобливою» реакцією та діти із підвищеною емоційною збудливістю

Ця дитина можезаплакати у відповідь на зауваження, а може грубо відповісти на нього чи з викликом поводитися на уроках та вдома. Вияв емоцій дітей цієї групи часто носить аномальний характер і виражається явною агресією, подеколи навіть у стані афекту.

  1. Кожен учитель повинен засвоїти просте правило – немає поганих дітей, є погана поведінка. Тому, даючи оцінку поведінці, учинкові дитини, ні в якому випадку не робіть акцент на особистості дитини. Не слід говорити: « Ти негідник!»

-  Скеруйте увагу на конкретну дію.

  1. У жодному випадку не проводьте порівняння між дітьми. Кожна дитина – неповторна особистість, у кожної свій темперамент, свій щабель розвитку. Порівнювати дитину можна тільки ж з нею самою, беручи до уваги її ж дії. Наприклад: «Сьогодні ти вивчив  урок набагато краще, ніж минулого разу».
  2. Підкреслюйте дії дитини похваливши її.
 
ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ З АКЦЕНТАУЦІЯМИ ХАРАКТЕРУ Й РОБОТА З ТАКИМИ УЧНЯМИ НА УРОЦІ

Гіпертемічний тип

Діти з таким типом акцентуації завжди в гарному настрої. Якщо трапляються вибухи гніву й роздратування, то вони швидко минають, піднесений настрій супроводжується бажанням діяти та спілкуватися, завдяки чому вони легко сходяться з людьми, стають лідерами. Прагнуть усього нового, завдяки чому виявляють енергійність, ініціативу, творче мислення. Однак, з іншого боку, надмірна діяльність може вилитися в розкиданість інтересів, відсутність цілеспрямованості, що призводить до того, що часто такі учні не доводять розпочату справу до кінця. Підвищена товариськість може привести до недостатньої  розбірливої в контактах. Виражене прагнення до самостійності.

Цінують волю, тому можуть протестувати проти спроб дорослих втручань в їхнє життя. Протест найчастіше виражається в навмисних порушеннях правил, у втечі з дому. Як правило, погано переносять будь-який режим і дисципліну.

 
Як відноситися до обдарованої дитини?

Поради вчителю:    

1.   Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні  успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2.  Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей – звичайно, неприпустима.

4.  Учителеві необхідно пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторяються.

 
Зміцнення взаємин «батьки-діти»

Поради батькам

  •  Встановіть правила щодо аспектів діяльності, які можна регулювати, і виконувати. Порушення правил чи спроба їх обійти, деморалізують дитину з огляду на її нестійку психіку, тому уникайте домовленостей, яких важко дотримуватись.
  •  Дайте підлітку можливість брати участь в обговоренні проблем сім`ї, визначайте за ним право голосу під час прийняття рішень.
  •  Ставтеся до дитини, як до особистості, а не до втілення своїх сподівань. Ви можете радити чи підтримувати, але не повинні керувати її життям.
  •  Намагайтеся сприймати життя очима дитини. Спілкування у підлітковому віці є для дитини спонтанним самовираженням. Розумійте, відчувайте, цікавтеся нею. Вища прихильність надихає дитину, сприяє розвитку позитивної самооцінки.
  •  Вмійте вислухати дитину, не намагайтеся одразу розв’язати її проблему. Можливо, вона прагне просто висловити свої думки, порадитися, краще зрозуміти себе.
  •  Прислухайтеся до думки підлітка. Перехідний період – це вік внутрішнього сум’яття, ступінь якого залежить від вашого визнання та сприйняття почуттів дитини.
  •  Рахуйтеся з проблемою підлітка відмовчуванням протягом певного часу чи залишитися на самоті.
  •  Демонструйте свою підтримку. Це сприяє формуванню почуття впевненості.
  •  Обережно використовуйте порівняння. Цінуйте зроблене кимось, але не порівнюйте дитину з іншими.
  • Тримайте напоготові кілька надихаючих фраз «Мені сподобалось, як ти це зробив!», «У тебе завжди багато ідей».
  •  Робіть позитивні коментарі, уникаючи заперечних речень.
  •  Зробіть дім якомога зручнішим, стабільнішим. Встановіть демок4ратичні правила співжиття в сім`ї.
  •  Не звинувачуйте підлітка у бажанні вирости, особливо у потребі відокремитись в сім`ї.
  •  Майте почуття гумору. Цей віконний період вашої дитини мине.
  •  Наскільки великим буде бажання розв’язати конфлікт «батьки – діти», настільки результативними будуть ваші дії.
 
Як вести себе вчителю, якщо виникає проблемна ситуація ви змушені просити батьків про зустріч

Як вести себе вчителю, якщо виникає проблемна ситуація ви змушені просити батьків про зустріч

  • Запрошуючи у навчальний заклад запитайте в себе: що я хочу отримати в результаті? Якщо просто висловитися, засудити дії дитини а бо методи виховання батьків, то цей шлях неефективний. Спробуйте знайти конструктивніше рішення, адже це полегшить, насамперед, вашу роботу.
  • Під час обговорення в присутності дитини пам’ятайте: яка б не була її вина, батьки завжди (принаймні при людях) повинні бути адвокатами своїх дітей. Двоє на одного – нечесно!
  • Не покладайтеся на чутки. Говоріть тільки про достовірні відомі факти, не заохочуйте нашіптування.
  • Говоріть про конкретні речі, старайтеся не вживати такі вирази – штампи як «погано себе поводить», «не хоче вчитися». Висловлюйтеся ясно: «Не зробив два домашні завдання з математики», «Відмовився відповідати на уроці хімії» і т.д. Тоді батькам легше буде проконтролювати подальшу навчальну діяльність дитини.
  • Пропонуючи можливі способи вирішення проблеми, не провокуйте дорослих на насилля, цим ви налаштуєте дітей проти себе. Як результат: діти будуть старатися приховати від батьків дату чергових зборів.
  • При наближенні до завершення зустрічі, запитайте себе: чи виправдали свої сподівання? З якими почуттями батьки ідуть додому?  Як подивиться на мене учень завтра? Розвиток дитини – складний, неоднозначний процес. І від того, наскільки тернистим і хворобливим буде ваш спільний шлях, залежить про що буде згадувати людина через десять або двадцять років після школи. Куди приведе його та дорога, яку він подолав, опираючись на ваші та батьківські руки? Адже коли тебе підтримують з обох сторін, якось надійніше…
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 8 з 11
На даний момент 77 гостей на сайті