Контактна інформації

Телефон для довідок:
/03342/ 2-32-08
/03342/ 2-35-27

e-mail: vol.vpu@gmail.com
Наша адреса:
м. Володимир-Волинський
вул.. Данила Галицького 10

Корисні посилання







Сторінка практичного психолога
КЕРУЙТЕ СВОЇМИ ДУМКАМИ

З початком карантину ми випадаємо зі звичного стану життя. Одних труднощі ламають, інших загартовують і змушують переглянути своє минуле життя і починати працювати над собою. У житті свої закони і від того, що ми до них не готові, вони не перестають працювати.

І ось деякі з них.

 
Якісний сон як важлива складова психічного здоров'я.

Когда я сплю, я не знаю ни страха, ни надежд, ни трудов, блаженств. Спасибо тому, кто придумал сон. Это единые часы, равняющие пастуха и короля, дуралея и мудреца. Одним только плох крепкий сон, говорят, что он смахивает на смерть.

Мигель де Сервантес, "Дон Кихот"


Сьогодні, в рамках тижня психології, хочу розглянути таку буденну, але важливу для здоров’я тему як сон. Беззаперечним є факт, що для повноцінного життя, навчання, роботи необхідний здоровий та якісний відпочинок. Одним з основних його видів є сон. Близько третини свого життя ми проводимо у сні. Сон має важливе значення - він так само важливий для нашого організму, як їжа, вода та повітря, важливий для підтримки доброго психічного та фізичного здоров'я. Сон допомагає нам відновитися після розумових, а також фізичних навантажень.
Саме якісний сон відновлює енергетичні запаси нервової системи, зміцнює імунітет (один з факторів), покращує розумову та фізичну активність, перешкоджає виникненню деяких психічних розладів, сповільнює старіння.
Сон - функціональний стан, що характеризується відсутністю активної взаємодії організму з навколишнім середовищем і неповним припиненням у людини психічної діяльності. Як фізіологічний стан він відрізняється від патологічних (сопор, кома) своєї оборотністю і можливістю швидкого переходу в бадьорість під впливом зовнішніх факторів. Сон становить від чверті до третини нашого життя і відноситься до фізіологічного відновного періоду. (Ковальзон В.М. «Центральні механізми регуляції циклу неспання»)
Сон і психічне здоров'я тісно пов'язані. Депривація сну впливає на психологічний стан та психічне здоров'я особистості. І навпаки, хто має проблеми з психічним здоров’ям, частіше мають безсоння або інші порушення сну. Проблеми зі сном має близько 30% населення усієї планети(згідно даних Національного інституту охорони здоров’я США), а близько 8% приймають різноманітні препарати для його покращення. Основа мозку взаємного зв’язку між сном і психічним здоров’ям ще не повністю вивчена. Але дослідження нейровізуалізації та нейрохімії дозволяють припустити, що приємний сон допомагає сприяти розумовій та емоційній стійкості, тоді як хронічне недосипання створює негативне мислення та емоційну вразливість.
Існує досить багато видів порушення сну, серед найпоширеніших наступні:
· інсомнія - розлад засинання, безсоння;
· гіперсомнія - підвищена сонливість;
· парасомнія - сомнамбулізм, епілептичні напади, нічні страхи, нічні кошмари, нічне нетримання сечі тощо ( зустрачається частіше у дітей)
· нарколепсія – постійна сонливість та тенденція спати у денний час.
· розлади режиму сну.
Саме інсомнія та розлади режиму сну є найбільш поширеними серед населення і страждають цими розладами переважно діти та активна молодь. Це пов’язано з активним ритмом життя, насиченістю дня, стресами, важливими життєвими подіями, проблеми з психічним та фізичним здоров’ям, навколишніми подразниками (шум, світло, температура), вживанням деяких речовин (кофеїн, алкоголь), недотриманням гігієни сну. Тривале безсоння може викликати сонливість протягом дня, швидку втомлюваність, дратівливість, проблеми з концентрацією, увагою, пам’яттю. Проблеми зі сном особливо часто зустрічаються у пацієнтів із занепокоєнням, депресією, біполярним розладом, гіперактивністю, з синдромом дефіциту уваги.
Повноцінний здоровий сон має тривати не менше 7 годин для дорослої людини.
Але для різних вікових категорій час сну може відрізнятися. Додаток 1. Також важливим є тривалість часу на засинання, нормою у здорової людини вважається час, що не перевищує 20 хвилин.
Крім тривалості сну важливим аспектом є його якість. Науковці виділяють три складові якісного сну(https://phc.org.ua/…/yakisniy-son-oznachae-zdorovya-u-bud-y…):
· тривалість — має бути достатньою, щоб організм устиг відпочити й підготуватися до наступного дня;
· безперервність — періоди сну мають безупинно переходити один в один;
· глибина — сон має бути достатньо глибоким, щоб відновлювати життєві сили.
Відповідальним за циркадні ритми, якість періодів сну і бадьорості є гормон мелатонін і переважна його частина (близько 70% добової кількості) виробляється саме вночі. Мелатонін захищає нас від стресів і передчасного старіння, має протипухлинну та антиоксидантну дію, регулює біоритми та запобігає виникненню безсоння. Вироблення гормону починає рости в з настанням темряви, досягає максимуму з 0:00 до 4:00 год ранку та зі світанком починає зменшуватись. Людина засинає, прокидається мелатонін і починає відновлювати, регулювати і робити усе можливе, щоб вдень, в період бадьорості особистість могла якісно психічно та фізично працювати, відпочивати, вивчати. А для повноцінного вироблення мелатоніну, необхідно дотримуватися гігієни сну.
Поради щодо гігієни сну знають напевне всі, але дотримуються, за браком часу, насиченості подій та інших чинників, одиниці. Карантин є гарним приводом налагодити гігієну сну та забезпечити себе доброю дозою мелатоніну.
Отже:
1. Здоров'я: ми знаємо, що погане самопочуття впливає на сон і навпаки. Проблеми з психічним здоров’ям, як депресія та тривожність, часто йдуть поруч із проблемами сну. Тому важливо (крім випадків, коли це не можливо через ряд хвороб) забезпечити перед сном добре фізичне самопочуття;
2. Середовище: спальня та ліжко повинні бути головними місцями, які Ви асоціюєте зі сном. Кімната, де Ви спите має бути кімнатою для сну та сексу. Якщо такої кімнати немає, то ліжко це Ваша кімната, намагайтеся не перетворювати його ще і на їдальню та ігрову кімнату.Перегляд телевізора, гра з телефонами чи екранами або їжа в ліжку може вплинути на якість нашого сну. Варто відмовитися від гаджетів хоча б за годину до сну, блакитне світло екранів збуджує мозкову активність і перешкоджає вивільненню мелатоніну;
3. Температура, рівень шуму та освітлення відіграють важливу роль у якості сну. В кімнаті має бути темно (мелатонін любить темряву), через закриті повіки світло потрапляє на рогівку, тому в ідеалі ще й маска для сну;
4. Якщо у вас спостерігається поганий сон, спробуйте вести щоденник сну, щоб побачити, за яких умов сон кращий;
5. Психічний стан. Найлегше заснути, коли ми можемо «відпустити» всі важливі проблеми (яскраві події). За годину до сну, необхідно відволіктися, почитати легку книгу, чи використати інші методи розслаблення (тепла ванна чи практика йоги). Якщо здається, що Ви не можете заснути, завжди краще встати, можливо, приготувати теплий напій, а потім спробувати заснути;
6. Час: спробуйте засинати та прокидатися приблизно в один час, навіть у вихідні, в ідеалі до 23 години (памятаємо про години максимальної концентрації мелатоніну);
7. Спосіб життя: Те, що Ви їсте і п'єте, може вплинути на сон. Стимулятори, як кофеїн, можуть ускладнювати сон, а важка або солодка їжа перед сном може викликати дискомфорт. Алкоголь, здається, може допомогти заснути, але згодом це знижує якість сну. Активні фізичні вправи перед сном також необхідно виключити, оскільки фізична активність провокує викид адреналіну.

 

 
Селфі: користь і шкода

Селфі – відносно нове захоплення сучасної людини. Але іноді складається враження, що воно вже стало невід’ємною частиною життя деяких молодих людей і підлітків. Ні одне свято або захід не проходить без спільного селфі, а «лайки» все частіше стають показниками успішності людини в її соціальній групі.

У залежності від того, чи це просто забава, хоббі або справжній сенс життя, можна говорити про користь і шкоду селфі.

Отже, що позитивного є у тому, щоб робити селфі-фото:

1. Приємні спогади.
Частіше за все, людина на фото виглядає щасливою, усміхненою, тобто вона переживає приємні миті свого життя. Це може стати ресурсом, нагадати про щось важливе або просто підняти настрій в моменти, коли людина втомлена, або переживає складний період.

2. Отримання додаткової уваги.
Викладаючи в соціальні мережі фото, в яких продемонстровано успішність, значимість самого себе, селфер отримує можливість додаткової уваги, позитивних відкликів і набуває популярності у своїй групі. Але тут є важливе питання: чи це потреба у дружній підтримці, чи це психологічні негаразди з самооцінкою і невпевненість у власній значимості? Це питання так і лишається відкритим.

3. Позитивне сприйняття себе.
Можливий варіант позитивного впливу селфі – спосіб навчитися сприймати себе таким який ти є, з усіма недоліками і перевагами. Це є певна відкритість людини до зворотного зв’язку, при умові, що вона реагує на нього адекватно навіть у формі критики.

4. Творчий процес передачі інформації
Іноді фото може містити в собі багато інформації про особистість людини: передавати її емоційний стан, особисті вподобання, відношення до певної події або місця. В цьому випадку фотознімки мають дійсно бути захоплюючими і різноманітними, нести в собі якийсь сенс. 
Інша сторона питання – що може бути негативного у бажанні робити селфі:

1. Поверхневе сприйняття реальності.
Процес постійного фотографування себе навчає сприймати реальність поверхнево. Коли людина стає залежною від оцінювання іншими своєї зовнішності, то зміст фото втрачає значення. Навколишній світ стає лише фоном, декорацію, аби продемонструвати значимість центральної фігури.

2. Спосіб відходу від реального спілкування.
Ще одна небезпечна сторона селфі полягає в тому, що люди перестають спілкуватися вживу! Фото стає таким собі способом заміщення реальної потреби у живому спілкуванні і взаємодії з людьми. Такі наслідки не мотивують удосконалюватись, вирішувати власні психологічні проблеми, долати бар’єри в спілкуванні.

3. Втеча від самотності.
Активна діяльність у соціальних мережах надає оманливу ілюзію «бурхливого життя». Аби стимулювати позитивний зворотний зв’язок, селфер викладає все нові і нові фото, намагаючись звернути на себе увагу, отримати бажане заохочення. Але часто це відбувається для того, аби не почуватися самотнім, несвідомо уникати цієї проблеми і не вирішувати її.

4. Єдиний спосіб самовираження.
Якщо фото самого себе стає єдиним способом самовираження людини, то це впливає на процес її творчого пристосування в житті. Адже є багато варіантів, як можна виразити себе, своє відношення до певних подій або речей. Життя різноманітне і не варто зупинятись на чомусь одному, бо наш розвиток – це пошук нового.

Підбиваючи підсумки, хочеться сказати про те, що селфі-фото самі по собі не несуть негативних наслідків лише в тому випадку, коли людина ставиться до них саме як до фотографування, і не бачить в цьому сенсу життя, не ризикує, аби зробити вдалий кадр, не прагне отримання більшої кількості «лайків».

Адже, доречно може бути поділитись власними переживаннями або досвідом, та ні в якому разі фотографування не має замінювати живих вражень.

 
9 психологічних ТРЮКІВ, для ДОСЯГНЕННЯ УСПІХУ у спілкуванні

Письменники-класики не випадково романтизували підіймання брів і помахи вій своїх героїв.

Сучасні дослідники підтвердили, що за допомогою таких невербальних знаків ми передаємо до 93% інформації. Причому до способів спілкування без слів відносять не тільки міміку і жести, але навіть аромати та предмети, якими ми себе оточуємо.

Отож, 9 трюків для досягнення успіху в спілкуванні:

1. Щоб зробити людину прихильною до себе, розгляньте колір її очей

Це допоможе з перших же секунд встановити довірчі стосунки з незнайомим співрозмовником. Час, який буде потрібен, щоб уважно розглянути колір його очей, якраз відповідає довжині ідеального зорового контакту. На думку психологів, він повинен тривати від 3 до 5 секунд. Якщо ви зовсім не поглянете в очі співрозмовнику або, навпаки, будете розглядати його довше 9 секунд, йому може стати незручно та неприємно.

А для того, щоб закріпити успіх, спробуйте посміхнутися очима, дивлячись співрозмовнику на перенісся. Це центр зони соціального контакту. При цьому погляд на обличчя нижче рівня носа або на тіло може бути сприйнятий як вторгнення в інтимний простір, а вище, на чоло, – як спроба придушення.

2. Не починайте розмову з новим співрозмовником відразу – дайте йому час «розкачатися»

До того, як ви встановили зоровий контакт, не варто відразу ж приступати до розмови. Витратьте кілька секунд на те, щоб повісити пальто, відкрити сумку, присунути стілець. Це дасть вашому співрозмовнику час скласти про вас перше враження. В ході подальшої розмови він не буде відволікатися, помічаючи нові деталі у вашій поведінці, адже він вже встиг вас розглянути.

3. Дотик до ніжки келиха допоможе розповісти про симпатії

Психологічні експерименти показують, що погладжування циліндричних предметів підсвідомо сприймається як невербальний сигнал про симпатію. Якщо дівчина хоче показати юнакові, що він їй небайдужий, їй досить доторкнутися до ніжки келиха. Такий же ефект створить ручка, якщо тримати її в руці, і навіть перстень, який можна ненароком покрутити на пальці.

4. Спрямуйте носок ноги в сторону співрозмовника – це дозволить скоротити соціальну дистанцію

Якщо ви сидите в позі «нога на ногу», вкажіть носком взуття на цікаву вам людину. Такий жест допомагає скоротити соціальну дистанцію, оскільки підсвідомо сприймається як спроба зблизитися. При цьому така поза не порушує особистих кордонів інших людей, тому її можна використовувати навіть в діловому спілкуванні.

5. Завдяки жесту «окей» можна продемонструвати авторитет без зайвої агресії

Якщо вам потрібно привернути увагу співрозмовника або аудиторії, але при цьому ви не хочете здатися надміру агресивним, скористайтеся маленькою хитрістю. Уявіть, що ви тримаєте голку між великим і вказівним пальцями, ніби показуючи жест «окей». Під час бесіди намагайтеся ненав’язливо продемонструвати уявну голку іншим. Так ваша жестикуляція буде, з одного боку, природною, а з іншого – акцентує увагу на важливих моментах.

6. Якщо вам нудно, натякніть на це за допомогою рук

Якщо тема розмови вас не захоплює, але при цьому ви не хочете образити співрозмовника, натякніть йому на це за допомогою жестів. Спочатку просто доторкніться рукою до щоки – так ви покажете, що вам не дуже цікаво. Якщо співрозмовник не зрозумів натяку, покладіть голову на долоню. Якщо і це не допомагає, доведеться вдатися до важкої артилерії та спертися на кулак. Звичайно, це не дуже чемно, але і ваш співрозмовник був не дуже-то уважний до вас, раз досі не зрозумів, що ви занудьгували.

7. Якщо людина говорить вам неприємні речі, пильно подивіться на її лоб

Щоб уникнути розмови з токсичним співрозмовником, який для чогось вирішив повідомити вам, що вам не пасує нова зачіска, або ви не так одчгнені, пильно подивіться на його лоб. Такий погляд символізує владу і придушення. Навіть якщо ви не відчуваєте в собі такої впевненості, цей простий спосіб допоможе вам психологічно перебудуватися і перейти зі стану жертви в домінувальне становище.

8. Щоб взяти паузу в розмові, інсценуйте машинальний жест

Якщо вас попросили прийняти рішення, над яким ви хочете подумати, почніть протирати окуляри. Цей жест здасться вашому співрозмовнику машинальним, при цьому він зрозуміє, що ви роздумуєте над відповіддю, і чекатиме на неї мовчки, не відволікаючи вас. Якщо ви не носите окуляри, підійде будь-яка інша жестикуляція, що здається машинальною, наприклад можна перевірити ґудзик на сорочці або поправити прикрасу.

9. Намагайтесь бути зліва, якщо претендуєте на лідерство

Цей цікавий феномен виявили політологи, які аналізували піар-кампанії кандидатів у президенти. Вони помітили, що претенденти, які стояли ліворуч від фотографа (тобто праворуч, якщо дивитися на готовий знімок), справляли на глядачів більш сильніше враження. Звичайно, це правило працює при наявності інших факторів: якщо одна людина на фото явно домінує над іншими завдяки позі або харизмі, положення зліва від фотографа не допоможе.

 
На варті психологічного здоров'я першокурсників!

Особливу увагу психологічна служба приділяє соціальній адаптації учнів. Тому на початку кожного навчального року проводяться серія зустрічей з першокурсниками та їх класними керівниками. На засіданні та під час проведення годин спілкування проводить обговорення адаптаційних механізмів,динамічних процесів розвитку малої академічної групи,вікові особливості першокурсників та психічні стани,які супроводжують адаптаційні процеси людини. Завдяки результатам досліджень виявляються учні,що потребують особливої уваги,з якими проводяться індивідуальні та групові заняття.

 

Кожен крок соціально-психологічної служби спрямований на згуртованість групи,налагодженість міжособистісних стосунків,на соціалізацію поведінки в конфліктних ситуаціях,на позитивне лідерство,а також на розвиток особистісних якостей.
Успіх адаптації до навчання залежить від соціальної життєвої позиції молодої людини,мотивів здобути професії .Відповідно до цього в училищі створюється така психологічна атмосфера ,яка б якнайповніше сприяла розкриттю та збагаченню внутрішнього світу,задатків й здібностей учня.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 1 з 12
На даний момент 17 гостей на сайті