Контактна інформації

Телефон для довідок:
/03342/ 2-32-08
/03342/ 2-35-27

e-mail: vol.vpu@gmail.com
Наша адреса:
м. Володимир-Волинський
вул.. Данила Галицького 10

Корисні посилання







Вхід на сайт



Забули свій пароль? / Зареєструватися
Як розвинути пам’ять

Думайте

Вчіться не тільки відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо відповіді на ваші запитання є в книзі, — ви проконтролюєте себе, якщо ні, — спробуйте відповісти самі, перевіривши одночасно переконливість авторської позиції.

Цікавтесь

Щоб добре запам’ятати, потрібно мати зацікавленість. Потрібна установка на запам’ятовування, інтерес, які поліпшать роботу довгострокової пам’яті та загальну працездатність.

Будьте готові

Поміркуйте над тим, що ви знаєте про запропоновану тему, оцініть, наскільки нові дані поповнять ваші знання.

Не топчіть сліди

Найкращий спосіб забути щойно вивчене — спробувати зразу запам’ятати щось потрібне. Знаючи це, не вчіть фізику після математики, а історію після літератури.

Озирніться довкола

Це ефективний спосіб боротьби із забуванням. Уявіть обставини, за яких відбувається явище, і ви зможете все згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного.

Учіть від А до Я

Вся інформація має сприйматися як щось ціле, а не як окремі уламки чогось невідомого. Краще над матеріалом попрацювати упродовж кількох днів, ніж у гонитві за швидким результатом забути вже до наступного ранку.

Дійдіть до суті

Перш ніж запам’ятати основні думки, відомості, потрібно зрозуміти їхню суть, пов’язати головні думки із засвоєним раніше матеріалом. Міцно Запам’ятовуйте те, що зрозуміле і поєднане з теперішніми знаннями.

 Виберіть головне

Хто прагне запам’ятати все, той не запам’ятає майже нічого.

Нічого не запам’ятовуйте «в лоб».

Пам’ятай відмовлятися працювати, коли над нею чинять насильство. Не запам’ятовуйте навмисне. Запам’ятовувати навмисне не годиться, але кожне сприйняття має бути якомога повнішим.

Не все одразу

Щоб оволодіти знаннями, ми йдемо по спіралі. І за такого руху кількість перетворюється на нову якість. краще, коли, ознайомившись цілком з усіма матеріалами, ми повертаємося до нього втретє чи вдесяте, постійно наближаючись до розуміння істини.

 
Гіперактивні діти

Гіперактивність, що зустрічається в дитячому віці, - сукупність симптомів, пов'язаних з надмірною психічною та моторною активністю. Важко провести чіткі межі цього синдрому (тобто сукупності симптомів), але зазвичай він діагностується у дітей, що відрізняються підвищеною імпульсивністю і неуважністю; такі діти швидко відволікаються, їх однаково легко і порадувати, і засмутити. Часто для них характерні агресивна поведінка і негативізм. У силу подібних особистісних особливостей гіперактивним дітям важко концентруватися на виконанні будь-яких завдань, зокрема, в шкільній діяльності. Батьки та вчителі часто стикаються з чималими труднощами у поводженні з такими дітьми.

Діагноз гіперактивності зазвичай ставиться, коли батьки і вчителі скаржаться, що дитина надзвичайно рухлива, непосидюча і погано себе веде або погано вчиться, його руки і ноги в постійному русі, вона совається на стільці, не заспокоюється ні на хвилину і не здатна концентрувати увагу на чомусь одному. Однак не існує точного визначення даного стану або особливого тесту, який би однозначно підтверджував діагноз гіперактивності. Багато батьків відзначають початок такої поведінки в ранньому дитинстві або у віці двох-трьох років. Подібний стан часто супроводжується порушеннями сну. Коли дитина сильно втомлюється, гіперактивність посилюється. У хлопчиків гіперактивні стани зустрічаютьс принаймні в 4 рази частіше, ніж у дівчаток.

Так званий синдром дефіциту уваги (СДУ) досить часто відзначається у гіперактивних дітей; в цих випадках говорять про наявність у дитини СДУГ. Основна ознака синдрому - це нездатність дитини зосередитися; інші ознаки - гіперактивність, імпульсивність, відволікання - бувають виражені в різному ступені. У дітей з СДУГ є мінімальна дисфункція головного мозку, внаслідок чого характерні поведінкові відхилення нерідко поєднуються у них з поганою координацією рухів, емоційною лабільністю, деякою затримкою розвитку, труднощами сприйняття та засвоєння навчального матеріалу, дефектами мови і легкими неврологічними порушеннями, що виявляються при медичному обстеженні.

 
ЯК ГОТУВАТИ ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ

Рекомендації психолога учням

1. Активно працюй на уроці: уважно слухай, відповідай на запитання.

2. Став запитання, якщо чогось не зрозумів або з чимось не згодний.

3. Точно й детально записуй, що задано з кожного предмета.

4. Навчися користуватися словниками й довідниками. З'ясовуй значення незнайомих слів, знаходь потрібні факти й пояснення, правила, формули в довідниках.

5. Якщо в тебе є комп'ютер, навчися з його допомогою знаходити потрібну інформацію, робити розрахунки за допомогою електронних таблиць тощо.

6. Якщо матеріал, який подавали на уроці, є для тебе складним, повтори матеріал цього ж дня, навіть якщо наступний урок буде лише через кілька днів.

7. Починаючи виконувати завдання, думай не тільки про те, що треба зробити (тобто про зміст завдання), а й про те, як (за допомогою яких прийомів, засобів) це можна зробити.

8. У разі потреби звертайся по допомогу до дорослого або до однокласників.

9. Починаючи виконувати уроки, відкрий щоденник, подивися, чи всі завдання ти записав.

10. Продумай послідовність виконання завдань з окремих предметів і спробуй визначи­ти, скільки часу тобі знадобиться для виконання кожного завдання.

11. Прибери зі столу все зайве - те, що може відвертати твою увагу. Приготуй те, що потрібно для виконання першого завдання (підручник, зошити, карти, олівці, словники, довідники тощо). Після того як підготуєшся до першого уроку, прибери все й приготуй те, що потрібно для виконання наступного.

 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 8
На даний момент 26 гостей на сайті