«Голокост. Цього не можна забувати»

«Голокост. Цього не можна забувати»


До 80-ї річниці трагедії Бабиного Яру в бібліотеці Володимир-Волинського ЦПО організована виставка виставка-інсталяція «Голокост. Цього не можна забувати…». На ній представлені друковані матеріали та фотографії, присвячені жахливим подіям, які відбулися 29 вересня 1941 року на околиці Києва.
Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган, а також партійних та радянських активістів, підпільників, членів організації українських націоналістів, заручників, «саботажників», порушників комендантської години та інших.
Трагедія сталася через 10 днів після захоплення міста фашистами і через декілька днів після вибухів замінованих радянськими війська приміщень в центрі Києва. Були зруйновані штаб німецької армії, комендатура та готель для німецьких офіцерів.
Керівництво айнзацгрупи «С» використало ці події для розправи з євреями. У місті з’явилися біля 2000 оголошень «про переселення».
З раннього ранку 29 вересня 1941 року через все місто йшли десятки тисяч євреїв, люди несли саквояжі, чемодани і клунки, везли хворих і немічних родичів. Несли на руках маленьких дітей. Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941 року в Бабиному Яру згідно звіту зондеркоманди було розстріляно майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли в Бабиному Яру відбувалися до листопада 1943 р., поки до Києва не увійшла Червона армія.
Такі Бабині Яри були в кожному місті і містечку окупованої гітлерівцями України. Для жителів м. Володимира-Волинського, містечок і сіл Володимир-Волинського району – це декілька масових поховань біля села П’ятидні, де були вбиті і похоронені майже всі жителі єврейської громади нашого міста та навколишніх сіл. Наш земляк Володимир Музиченко, викладач музичної школи і голова Єврейської громади м. Володимира-Волинського написав і видав книгу присвячену цим подіям «Володимир єврейський. Історія і трагедія єврейської громади міста Володимира-Волинського». Всім раджу прочитати цю книгу щоб знали, пам’ятати і більше не допускати такої трагедії.



 
На даний момент 31 гостей на сайті