Корисні посилання







Вхід на сайт



Забули свій пароль? / Зареєструватися

Опитування

Чи подобається Вам навчатись у Володимир-Волинському ВПУ
 
Принципи виробничого навчання

Під принципами розуміють головні нормативні положення, передумови певної науки, теорії, концепції, галузі, практики. Принципами навчання відповідно називають нормативні вихідні положення, на які слід спиратися педагогам у процесі навчання учнів. Виробниче навчання, як складова частина професійної підготовки учнів ПТНЗ також підлягає дії цих принципів. Основним джерелом для чіткого формулювання  принципів виробничого навчання є узагальнення масового педагогічного досвіду, втілення у педагогічну практику результатів науково – педагогічних досліджень.

  1. 1. Принцип науковості  і доступності виробничого навчання.

Принцип науковості потребує введення в зміст навчання науково достовірних знань, що відповідають сучасному станові науки, техніки, технології, а також рівневі розвитку і можливостям учнів.

Доступність навчання передбачає, що складність змісту освіти має зростати поступово, відповідно до пізнавальних можливостей учнів. Діалектична суперечність між принципами науковості і доступності розв’язується так: навчальний матеріал будується з урахуванням сучасного рівня науки, але при цьому він не може бути ні надто легким, ні надто важким. Зміст навчання треба будувати таким чином, щоб створити умови для постійного успішного подолання труднощів учнями.

У конкретній педагогічній ситуації доступність досягається відповідними методами з урахуванням рівня підготовки учнів даної групи до навчання, їх пізнавальних можливостей, загального розвитку, індивідуальних особливостей, реалізація принципу доступності в поєднанні з усіма іншими принципами – основа сучасного підходу до оптимізації навчання.

  1. 2. Принцип самостійності і активності учнів:

-   полягає у створенні умов для виявлення вихованцями пізнавальної самостійності і творчої активності  в процесі засвоєння знань та застосування їх на практиці.

Самостійна пізнавальна діяльність учнів може  бути  репродуктивною    ( виконавчою ) або пошуковою ( творчою).  При цьому самостійна діяльність учнів здійснюється під керівництвом майстра, що певною мірою впливає на неї. Активність учнів у навчанні тісно пов’язана з самостійністю. Щоб підвищити  активність, треба навчати учнів не тільки слухати, а й осмислювати матеріал, фіксуючи його у вигляді плану, виділити головне у змісті, відображаючи його в схемах, алгоритмах дій, опорних  конспектах. Найвищу пізнавальну самостійність і активність учні проявляють у процесі проблемного навчання, коли вони самостійно формулюють проблеми, планують і відшукують способи розв’язання цих проблем, а знайшовши їх – аналізують результати. Вершина творчості – створення нового продукту діяльності – раціоналізаторська пропозиція. Формуванню вмінь і навичок самостійної активності учнів сприяє використання ділових дидактичних ігор.

3. Принцип наочності базується на законах чуттєвого пізнання світу людиною за допомогою органів зору, слуху, нюху і смаку. Психологи і педагоги стверджують, що понад 90% інформації людина сприймає зором. Але дослідження сучасних дидактів (Л.В.Занкова, А.І.Зільберштейна) свідчать, що в навчанні потрібно поєднувати будь – яку наочність зі словом. Та однобічно принцип наочності не може використовуватись, а лише за умови органічного зв’язку з іншими дидактичними принципами: самостійності і активності, науковості та доступності, зв’язку теорії і практики.

Системність мислення передбачає розгляд предмета думки у всебічних зв’язках, тому основою системності є поєднання всіх принципів.

4. Принцип послідовності є одним з провідних поряд з доступністю в процесі корекційного навчання, зокрема на початку І курсу, коли потрібно швидко створити базу для подальшого успішного оволодіння знаннями.

5. Принцип свідомості і міцності засвоєння знань, умінь та навичок визначає умови для глибокого осмислення фактів, узагальнень, способів дій, міцного засвоєння основних понять, законів, теорій, формування умінь і  навичок на практиці.

На І курсі у багатьох учнів ПТНЗ слабка чи й зовсім відсутня мотивація навчання і позитивного ставлення до процесу засвоєння знань та набуття вмінь. Для стимулювання інтересу учнів до навчання доцільно проводити пізнавальні і дидактичні ігри, дискусії, створювати ситуації емоційно – моральних переживань, опори на навчальний та життєвий досвід учнів, пізнавальної новизни. З перших днів навчання для таких учнів слід створювати атмосферу психологічного комфорту в оцінці їхніх знань.

Важливими способами досягнення міцності знань є виділення головного в матеріалі, концентрація на ньому основної уваги учнів, його осмислення, вивчення, запам’ятовування головного як у вигляді схем, формул, так і в розгорнутому вигляді; повторення, узагальнення, систематизація знань.

У забезпеченні свідомості та міцності знань і умінь учнів винятково важливе значення має індивідуальне навчання. Про те слід абсолютизувати індивідуалізацію на уроках. Добрий навчальний ефект дає лиш поєднання індивідуального підходу з активною участю учня в груповій, зокрема бригадній діяльності.

6. Принцип зв’язку теорії з практикою навчання з життям орієнтує на реалізацію системних зв’язків усіх загальноосвітніх і спеціальних предметів, тобто теоретичного навчання і фахового виробничого. Даний принцип вимагає поряд з розумінням науково обґрунтованих прогресивних технологій і вміння бачити небажані наслідки виробничої діяльності за певною професією, уміння запобігати їм, а в разі потреби – корегувати ситуацію.

В процесі виробничого навчання потрібно орієнтувати учнів на постійне фахове самовдосконалення, а також підвищувати їх технічний рівень, заохочувати прагнення до вивчення передових технологій і новацій, нових підходів до праці в ринкових умовах.

 

 
На даний момент 65 гостей на сайті