Корисні посилання







Вхід на сайт



Забули свій пароль? / Зареєструватися

Опитування

Чи подобається Вам навчатись у Володимир-Волинському ВПУ
 
Навчально — практичне заняття «Технологія інтерактивного навчання в професійній підготовці учнів»

«Творча активність учителів та учнів -необхідна умова успіху, радикальних змін в освіті, а значить, і в суспільстві»
Ю.П. Ситник Мета заняття: розвиток творчого потенціалу майстрів виробничого навчання на основі більш глибокого вивчення технології інтерактивного навчання.
План заняття 1.    Вправа «Пісочний годинник» (очікування).
2.    Міні - лекція «Інтерактивне навчання, у чому суть?»
3.    Гра «Лабіринт»
4.    Практична частина:
а)    консультація «Методи інтерактивного навчання, які можуть
бути використані на виробничих заняттях»;
б)    вправа «Вільний мікрофон» - моделювання уроків
виробничого навчання з використанням інтерактивних форм і
методів;
в)    відео - урок з професії маляр - штукатур (майстер Літвін О.А.)
(з  використанням елементів інтерактивного навчання.  Аналіз та
обговорення);
5.    Вправа «Берег виправданих надій» (чи виправдалися очікування
від заняття)
1. Визначення очікувань Вправа «Пісочний годинник» Кожному    учаснику    заняття    роздається    по    три    кружечки,    які символізують піщинки, і пропонується написати свої очікування стосовно

заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування й наклеює їх у верхній частині пісочного годинника.
Запитання для обговорення:
-    Про що свідчать очікування?
-    Чому так важливо на початку роботи їх визначити?
2. Міні-лекція «Інтерактивне навчання, у чому суть?»
Методист:
Перш ніж почати ґрунтований розгляд інтерактивних навчальних технологій, спробуємо з'ясувати загальну сутність інтерактивного навчання, і порівняти його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. У педагогічній літературі описано чимало типів організації навчання (за рівнем активності учнів, рівнем залучення їх до продуктивної діяльності, за дидактичною метою, за способами організації тощо). Скористаємось класифікацією, запропонованою Я. Голантом у 60-х роках XX ст. Він поділив типи і методи навчання на активні та пасивні залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Звісно, термін «пасивне» є умовним, адже будь-яка організація навчального процесу неодмінно передбачає певний рівень пізнавальної активності суб'єкта - учня, інакше досягнення навіть мінімального результату неможливе. У своїй класифікації Я. Голант використовує «Пасивність» як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності за майже цілковитої відповідності самостійності й творчості.
До цієї класифікації ми додамо інтерактивне навчання як різновид активного, котрий, однак, має свої закономірності та особливості. 1. Пасивний (репродуктивний) тип навчання
Учень виступає в ролі об'єкта навчання, має просто засвоїти і відтворити матеріал. До даних методів навчання належать методи, що вимагають від учнів лише слухати й дивитися (лекція-монолог, читання, пояснення,  демонстрація  й  відтворювання,  опитування учнів).  Учні,  як

правило, не спілкуються один з одним і не виконують жодних творчих завдань.
2.    Активне навчання
Такий тип навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає у діалог з педагогом. Основними методами цього навчання є: самостійна робота, проблемні й творчі завдання (часто домашні), питання учня до майстра і навпаки, що розвивають творче мислення.
3.    Інтерактивне навчання
Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це спів навчання взаємонавчання (колективне, групове, навчання в співпраці), де учень і педагог є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Педагог виступає в роботі організатора процесу навчання, лідер групи. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблеми. Воно ефективно сприяє формуванню цінностей, навичок і вмінь, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером учнівського колективу.
Такі підходи до навчання не є зовсім новими для української школи. Часто вони використовувалися ще в перші десятиліття минулого століття й були поширені в педагогіці та практиці української школи у 1920-ті роки.
У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивалися й удосконалювалися. Наприкінці XX ст. інтерактивні технології набули поширення в теорії та практиці американської школи, де їх використовують при викладенні різноманітних предметів. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 1980-х засвідчують, що інтерактивне навчання вможливлює різке збільшення відсотка засвоєння матеріалу, бо впливає не лише на свідомість учня, а й на

його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень відображені у схемі, яка дістала назву «Піраміда навчання».
«Піраміда навчання» демонструє, що найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5%, читання - 10%), а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи - 50%, практика через дію -75%, навчання інших або негайне застосування знань - 90%). Це, ясна річ, середньостатистичні дані, й у конкретних випадках результати можуть різнитися, але в середньому таку закономірність може простежити кожен педагог.
Чим зумовлені такі результати? Щоб зрозуміти цей механізм, пригадаємо, як працює наш мозок.
Робота нашого мозку відрізняється від роботи відеомагнітофона чи плеєра. Інформація, що потрапляє до нього, не просто записується, а й аналізується, обробляється. Наш мозок постійно ставить такі питання:
-    Чи отримував я таку інформацію раніше?
-    Про що ця інформація? Що я можу з нею зробити?
-    Чи можна вважати, що це те саме, з чим я мав справу вчора або минулого місяця?

Лекція -5% засвоєння            
Читання -10% засвоєння        
Відео/аудіо матеріали - 20% засвоєння        
Демонстрація - 30% засвоєння            
Дискусійні групи - 50% засвоєння            
Практика через дію - 75% засвоєння        
Навчання інших/застосування отриманих знань одразу -    90% засвоєння

Інтерактивне навчання дозволяє задіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо питання, що їх стосуються, наш мозок працює значно краще. В літературі описано результати дослідження, коли педагог, пояснюючи матеріал короткими частинами, блоками, пропонував учням обговорювати кожну таку частину, а потім продовжував пояснення. Внаслідок такого навчання засвоєння матеріалу було вдвічі більшим, ніж за монологічного пояснення.
Ще краще, якщо ми можемо щось «зробити» з інформацією, аби мати зворотний зв'язок, тобто дізнатися, чи добре ми її зрозуміли. З цією метою можна: викласти інформацію своїми словами; навести власні приклади; показати аналітичні вияви, подібні ознаки в інших явищах і процесах; знайти зв'язок із процесами або явищами, які вам знайомі вже раніше; передбачити певні результати, визначити протилежності.
Наш мозок схожий на комп'ютер, а ми його користувачі. Щоб комп'ютер працював, його треба ввімкнути. Так само потрібно «ввімкнути» і мозок учня. Наш мозок має пов'язати те, що нам викладають, із тим, що ми вже знаємо і як ми думаємо. Коли навчання пасивне, він не простежує цих зв'язків і не забезпечує повноцінного засвоєння.
Зрештою, комп'ютер не може зберегти інформацію, якщо вона не оброблена й не «закріплена» за допомогою спеціальної команди. Так само наш мозок має перевірити інформацію, узагальнити її пояснити її комусь, щоб зберегти її у банку пам'яті. Коли навчання пасивне, мозок не зберігає отримуваного.
При інтерактивному навчанні педагог має старанно планувати свою роботу:
•    дати учням завдання для попередньої підготовки: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
•    відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які послугують для учнів «ключем» до засвоєння теми;

•    на одному занятті можна використовувати одну (максимум - дві) інтерактивні вправи, а не цілий калейдоскоп їх;
•    дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумком інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу на іншому матеріалі теми, що безпосередньо не порушувався в інтерактивній вправі;
•    проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різних матеріалів теми, не пов'язаних із інтерактивними завданнями;
•    глибоко вивчити й обміркувати матеріал, зокрема й додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
•    ретельно планувати і розробляти заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, готувати питання і можливі відповіді, розробити критерії оцінки ефективності заняття;
•    мотивувати учнів до вивчення теми шляхом добору найцікавіших випадків, проблем; оголошувати очікувані результати (мету) заняття і критерії оцінки роботи учнів;
•    передбачати різні методи привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи - розминки, письмовий розділ ролей у групах тощо.
3. Гра «Лабіринт» Завдання: В лабіринті представлених технологій виберіть ту, основні ознаки якої відповідають технології інтерактивного навчання.
1. Основою технології є не рівень запам'ятовування інформації, а здатність її самостійно аналізувати, аргументувати свою думку.

2.    Навчальний процес відбувається за умов постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, учень і педагог - рівноправні суб'єкти навчання.
3.    Ця педагогічна технологія зорієнтована на застосування фактичних знань та здобуток нових і є прикладом поєднання урочної та позаурочної діяльності.
4.    Ця технологія передбачає використання комп'ютера як засобу навчання.
4. Консультація «Методи інтерактивного навчання, які можуть бути використані на виробничих заняттях».
1.    Фронтальні технології інтерактивного навчання:
•    «Мікрофон»
•    «Незакінчені речення»
•    «Мозковий штурм»
•    «Дерево рішень»
2.    Ігрові форми інтерактивного навчання:
•    «Автовідповідач»
•    «Ви - інспектор з охорони праці»
•    «Бумеранг»
•    «Міцний горішок»
Конкурсні ігри
•    «Хто швидше?»
•    «Хто найпереконливіший?»
•    «Третій зайвий»
•    «Митниця»
•    «Бюро знахідок»
3.    Технології навчання в дискусії:
•    Обери позицію;
•    Дискусія

•   Метод «Порожне крісло»
5.    Вправа «Вільний мікрофон» -моделювання фрагментів уроків виробничого навчання з використанням інтерактивної методики.
6.    Перегляд відеоуроку
Урок виробничого навчання з професії маляр, штукатур із застосуванням елементів інтерактивного навчання. Аналіз за схемою.
7.    Вправа «Берег виправданих надій»
(чи виправдалися очікування від заняття)
Методист:
Ось і закінчується наше сьогоднішнє заняття. Сподіваюсь, що активні та інтерактивні методи стануть більш продуктивно після нього застосовуватись на уроках виробничого навчання. Адже, як казав Б. Шоу «Єдиний шлях, який веде до майстерності, це діяльність». Тільки в діяльності набувається досвід, а з досвідом приходить майстерність.
Орлиних вам злетів на шляху до майстерності!

 
На даний момент 47 гостей на сайті